Goldmobile

Замість вступу

У компанії Samsung не так багато музичних телефонів, як в Nokia або Sony Ericsson, тому появу M3510 можна назвати подією більш-менш значною. А якщо додати до цього яскраву зовнішність апарата і його досить доступну ціну, так апарат і зовсім не повинен пройти непоміченим. Правда, ніяких карколомних можливостей пристрій не пропонує — всі їх ми бачили вже в пристроях інших виробників, але, проте, приємно виглядає вже саме поєднання їх з вартістю й брендом виробника.

Музика зовні

Зовнішність в апарата, на перший погляд, звична: Samsung GT-M3510 — це класичний моноблок округлої форми з великими кнопками, із софтпластику. Оригінальним його роблять деталі, наприклад, золотиста окантовка навколо екрана й золотисте нанесення на кнопках основної клавіатури. Всі ці деталі створюють єдиний стиль, з якого вибивається хіба що ряд музичних клавіш. Вони виконані з матового металу, через що виглядають дещо грубіше за інші деталі апарата. По ідеї, вони повинні були б добре поєднуватися з металевим обрамленням навігаційного центра й металевою кнопкою в його середині, але на ділі ситуація складається інакше: матовий і блискучий матеріали конкурують один з одним.

Проте, загальний вигляд у пристрою приємний, дешевим Samsung GT-M3510 ніяк не назвеш. Почасти цьому сприяє матовий корпус, що не боїться ні подряпин, ні контактів з пальцями, почасти позначаються розміри пристрою. Кілька років тому виробник почав експериментувати з тонкими телефонами, гонка вже, ніби, закінчилася, але тонкі апарати все ще сприймаються як «еліта» мобільного світу.

Невелика товщина (близько одного сантиметра) робить апарат не тільки дорогим на вигляд, але й зручним у використанні й дуже легким. При цьому елементи керування й роз’єми на бічних панелях анітрохи не постраждали. Сюди винесена кнопка виклику музичного додатка (на правому торці) і здвоєний регулятор гучності (ліва панелька). Вони вийшли трохи вужчими й довшими, ніж у більшості мобільних апаратів, але це тільки підкреслює образ телефону.

Samsung M3510 — це дуже тонкий і компактний моноблок, виконаний з використанням покриття soft-touch

Звичної вже багатьом власникам мобільних телефонів кнопки виклику фотокамери немає, але воно й логічно, адже камера в Samsung M3510 іде скоріше як додаткова функція. Про це свідчить не тільки її роздільна здатність (лише два мегапікселі), але й відсутність спалаху.

Роль дзеркальця для автопортрета тут відіграє металеве обрамлення об'єктива. Щоб у майбутньому не гаяти часу й слів на опис камери і її можливостей відзначимо, що знімки добре виглядають на насиченому і яскравому екрані телефону, але здаються занадто шумними й недостатньо деталізованими під час перегляду на моніторі комп'ютера або під час друку.

Крім стандартного фірмового роз’єму для заряду, синхронізації й гарнітури, виробник оснастив M3510 ще й 3.5 мм. роз’ємом для навушників

Гніздо для комунікацій у музичного телефону одне — воно використовується й для навушників, і для зарядки, і для передачі даних і перебуває на правій бічній панелі поруч із кріпленням для шнурка. Крім того, на верхній панелі телефону виробник розмістив 3.5 мм. роз’єм для навушників, прикритий щільною заглушкою. Роз’єм для картки пам'яті виробник сховав під задню кришку телефону. Таке рішення виглядає не дуже добре: виробники, зазвичай, намагаються оснастити свої пристрої стандартними роз’ємами й дати можливість «гарячої» заміни картки пам'яті.

Проте, комплектна гарнітура досить якісна, щоб можна було відчути якість звучання апарата. Що ж стосується зовнішньої пам'яті, то додатково варто відзначити хіба що те, що в комплект із мобільним телефоном виробник збирається вкладати картку пам'яті об’ємом один гігабайт.

Як вже говорилося, екран в апарата яскравий і контрастний. Втім, ці характеристики налаштовуються, а в іншому ж дисплей легко можна назвати стандартним — він має роздільну здатність 240х320 пікселів і здатний відображати 16 мільйонів кольорів.

Меню й музичний програвач в M3510 — стандартні, а  якість звучання — задовільна

Для початку розповімо про найпростіший з музичних можливостей апарата — радіоприймач. Він працює тільки при підключеній гарнітурі, тому що вона виконує роль антени, але може «співати» й у гучному режимі, через основний і єдиний динамік. Запам'ятовує радіододаток 50 станцій, але тільки з «частотними» іменами — перейменувати їх самостійно не можна. Є в приймача RDS, але вона показує тільки основний мінімум — назву станції. Загалом, базові можливості для тих, кому не вистачає власної музичної колекції. На щастя, із плеєром все виглядає на порядок краще, незважаючи на те, що візуально додаток практично не змінився.

Він дає можливість вибрати музику для відтворення, причому при увімкненні апарат самостійно оновлює бібліотеку композицій, дозволяє створити списки відтворення. Крім того, можна відтворювати музику в тлі, зациклити список і вибрати порядок відтворення файлів. Немає можливості налаштувати власноручно еквалайзер — частоти самостійно підбирає апарат, причому робить це настільки якісно, наскільки це взагалі можливо для мобільного телефону, або можна скористатися одним зі стандартних налаштувань. Позначаються на звучанні вони яскраво. Це помітно навіть тому, кому в дитинстві ведмідь на вухо наступив.

Ще одна цікава можливість — керування відтворенням за допомогою рухів. Аналогічне рішення було в плеєрах SanDisk, музичних телефонах Sony Ericsson і от тепер дійшло до масових, недорогих апаратів. Незважаючи на деякі цілком обґрунтовані побоювання, на рух транспорту міськими вибоїнами телефон не реагує, зате швидко змінює композицію при струшуванні вручну. Цю функцію можна увімкнути або вимкнути в налаштуваннях плеєра.

Мінус тільки один — апарат зрізує під корінь низькі частоти. У підсумку звук виходить досить приємним, але трохи невиразним. Звичайно, це істотний недолік для справжніх меломанов—металістів, але звучить телефон однаково краще, ніж, якби він деренчав і видавав металеві нотки. Причому помітно це не тільки під час прослуховування через зовнішній динамік, але й під час відтворення через навушники. Це значить, що звук обрізається самим телефоном. А от те, що відтворюється музика через єдиний голосовий динамік, на якість «співу» Samsung M3510 ніяк не вплинуло ні на якість, про що вже ми казали, ні на гучність — почути апарат можна навіть у переповненому вагоні метро.

Одна з безсумнівних переваг музичного Samsung полягає в тривалості автономної роботи — п'яти-шести днів у режимі очікування й восьми-дев'яти годин у режимі відтворення музики

З додаткових можливостей можна скористатися диктофоном. Його можна викликати або через основне меню, або з меню відтворення — так буде набагато швидше. Досить одного натискання на кнопку на правому торці, щоб перед вами відкрилося меню із двома пунктами «відтворення» й «запис». Все цілком логічно — у першому розділі ховається плеєр, у другому — диктофон. Пише Samsung M3510 досить якісно для телефону, на відстані близько двох метрів, але варто поводитися при цьому з ним обережно — мікрофон винесений на праву частину лицевої панелі, тут його легко можна зачепити пальцями.

Вже згадану можливість Shake-контролю можна також використовувати в іграх (в апараті встановлено три додатки для розваг такого типу) або для того, щоб перевести телефон у беззвучний режим — для цього треба просто перевернути телефон «лицем» вниз. Крім трьох Shake-додатків, в апараті є безліч інших іграшок, так що зайняти руки буде чим. Рознесені вони в різні папки, так що заплутатися просто нереально.

На жаль, більше апарат, по суті, не дивує ні чим: меню його виглядає стандартно, стандартний і набір встановлених програм. Проте, стандартність зовсім не означає, що апарат чимось програє іншим сучасним мобільним телефонам: у ньому є розширений органайзер, можливість збереження тисячі контактів, бездротові шляхи передачі даних GPRS 10, EDGE 10 й Bluetooth 2.0. Вони працюють коректно, нарікань не викликають, але нічого особливого в них немає. Для з'єднання з комп'ютером можна використовувати кардридер чи USB-кабель — апарат визначається системою як зовнішній накопичувач і дозволяє «залити» на картку пам'яті потрібні файли.

У телефонній книзі можна вказати крім телефонів кілька адрес електронної пошти невелику текстову замітку, вказати адреси, задати мелодію й картинку для контакту. Примітно те, що ім'я й прізвище контакту вводяться окремо, а при висвічуванні телефонної книги відображаються разом, причому саме в такому порядку — спочатку ім'я, потім прізвище. Крім телефонної книги увагу варто приділити хіба що файловому менеджеру. Він зручний не тільки тому, що він є, але ще й тому, що зовнішня й внутрішня пам'ять у ньому розділені, підтримуються папки й вкладення російською мовою.

Останнє, про що варто сказати й що є одним із найбільш важливих під час вибору музичного телефону параметрів — це час роботи апарата. В Samsung M3510 встановлений стандартний літієво-іонний акумулятор ємністю 800 мАг, якого вистачає на звичайну телефонну роботу протягом п'яти-шести днів або відтворення музики через навушники з максимальною гучністю протягом восьми-дев'яти годин. Звичайно, під час прослуховування композицій через динамік або потужнішу гарнітуру, результат буде значно меншим — від півтори години.

Приклади знімків відкриваються в новому вікні з максимальним розміром кадру

Головне, що варто пам'ятати про Samsung M3510 — це те, що він поєднує в собі приємний звук, оригінальні, нехай і далеко не всім потрібні функції керування рухом, приємну зовнішність і доступну ціну. Обійдеться апарат у дещо більше тисячі гривень, при цьому за якістю відтворення він не поступається дорожчим аналогам, а в комплекті йде картка пам'яті об’ємом один гігабайт, так що насолоджуватися можливостями телефону можна буде відразу ж — досить просто скопіювати в пам’ять апарата улюблені мелодії.